Holota T.S.

 

Macroconcept FEAR in Linguistic and Mythological Paradigms

 

The article is written on the basis of lexicographic materials regarding the verbalization of such concepts as FEAR, PHOBIA, and HORROR in terms of historical paradigm. Moreover, much attention is paid to the particular role of dictionaries in comprehending the genuine meanings of various lexical units from different historical angles and perspectives. In addition, aside from dictionaries, the verbalization of the aforementioned concepts, headed by a macroconcept FEAR, is compared and analyzed in the Ukrainian and English language. Ultimately, as the results of the research display, the macroconcept FEAR has assembled different notions from many historical periods which significantly complicates its adequate understanding in the contemporary linguistic reality. From the psychological standpoint, the macroconcept FEAR has embodied all other sub-components which evoke the feelings of terror, awe, or other emotions related to unpleasant nervous effects.

Key words: fear, phobia, horror, terror, concept, macroconcept, dictionary, history, linguistics.

 

Голота Т.С.

 

Макроконцепт СТРАХ у лінгвістичній і міфологічній парадигмах

 

Дослідження вербалізації макроконцепту СТРАХ, який поєднує в собі субдомінантні концепти ЖАХ і ФОБІЯ, є важливим для розуміння природи людської психології, ставлення індивідів до різних форм нервових збудників чи стресу, що в майбутньому, при досконалому вивченні дотичних питань, може допомогти в розв’язанні цілого ряду психологічних проблем, які бентежать людство протягом усього його існування. Крім того, дослідження СТРАХУ з лінгвістичного, культурологічного, психологічного і міфологічного фокусів може бути корисним у розв’язанні питань, що стосуються ґенези ЖАХУ, його систематизації, зв’язку з релігією, анімізмом та міфологією.

 

З міфологічної перспективи, макроконцепт СТРАХ може бути вербалізований шляхом прив’язання його до духовного очищення, катарсису, благоговійного страху перед вищим ЄСТВОМ. Тому в еру міфологічного мислення СТРАХ відігравав суттєву роль під час ритуальних дійств, а більшість сакральних текстів відзначені частотним уживанням його похідних категорій.

Як свідчить Етимологічний словник української мови (ЕСУМ, том. 2, с. 189), українське слово жах зустрічається лише в окремих слов’янських мовах (українській, білоруській та польській), і цю лексему не реконструюють на праслов’янському рівні. Натомість, її вважають похідною від слова жас. Ця лексема засвідчена як українська діалектна (в ЕСУМ подана в квадратних дужках) і з паралелями в російській, болгарській та македонській (у префіксованій формі ужас). А також у старопольській, чеській, словацькій, сербській, хорватській та старослов’янській (також здебільшого у префіксованій формі). Праслов’янська праформа зазначених лексем не має загальноприйнятої етимології, її виводять від індоєвропейського кореня зі значенням «гаснути» (ЕСУМ, т. 2, с. 188). Таке етимологічне припущення вказує на можливий зв’язок переживання жаху з почуттям темряви. На подібному сприйнятті ґрунтувалася практика нічного виконання архаїчних обрядів – у таку пору людина має, як відомо, значно більш вразливу психіку. Не випадково, наприклад, в українських замовляннях концепт МІСЯЦЬ вербалізований значно детальніше, ніж концепт СОНЦЕ, – це також вказує на нічне виконання обрядів.

За свідченнями того ж ЕСУМ, українська лексема страх має паралелі в усіх трьох підгрупах слов’янських мов, для яких реконструйована праслов’янська форма. Остання загальноприйнятої етимології не має, її гіпотетично виводять від індоєвропейського кореня зі значенням «заціпеніння» (ЕСУМ, т. 5, с. 435).

Порівняння етимологічної інформації про обидва згадувані слова, що виявляються лексемами нез’ясованої етимології, тільки гіпотетичними етимологічними інтерпретаціями наводить на думку про вербалізацію в цих лексемах дуже архаїчних почуттів, виражених не менш архаїчними лексемами з уже затемненою мотивацією.

Слово фобія, як і слово страх, у СУМ не має чітких тлумачень, окрім «Нав’язливий, непереборний страх при деяких психічних захворюваннях, іноді при перевтомі, після психічного зворушення» (СУМ, т. 10, с. 611).

З трьох речень ілюстративного матеріалу до лексеми жах (у першому значенні «Почуття, стан дуже великого переляку, страху, що охоплює кого-небудь», не у складі усталених зворотів) у СУМ (т. 10, с. 273), два речення належать перу Михайла Коцюбинського, котрий, репрезентуючи імпресіонізм, був схильний до детальної вербалізації концепту ЖАХ і близьких до нього.

Слово страх у СУМ відзначене прикладом не з літератури, а з цивільного кодексу УРСР, де воно вжите в офіційно-діловому стилі на відміну від спорідненого йому слова жах. У тому ж словнику виокремлені такі слова, які є похідними репрезентантами різних частин мови від слова страх: страхів’я, страхітливий, страхання, страхати, страхітний, страхіття, страхіть, страховиддя, страховидло, страховидний (СУМ, т. 2, с. 754-755).

Для детальнішого розуміння і комплексного моделювання ідіоетнічної специфіки вербалізації досліджуваних концептів в українській мові нам необхідно залучити для порівняння свідчення інших споріднених мов – індоєвропейських, а саме не тільки інших слов’янських, а й германських, романських, латинської та грецької, які будуть проаналізовані в подальшому дослідженні.

Розглянемо матеріал англійської мови, звернувшись до “Online Etymology Dictionary” (OED). Так, англ. fear «тривога, несподівана небезпека, раптова атака» має паралелі в інших германських мовах і сягає прагерманського кореня, іншими індоєвропейськими відповідниками якого є empiric; experience; experiment; expert; parlous; peril; perilous (запозичені до англійської мови з інших індоєвропейських мов, передусім із грецької та латинської).

Крім того, варто порівняти кількість синонімів до слова «страх» в українській мові та в англійській. Так, онлайн-база англійської мови Thesaurus під час пошуку вказує на такі синоніми до слова fear: angst, anxiety, concern, despair, dismay, doubt, dread, horror, jitters, panic, scare, suspicion. terror, unease, uneasiness, worry, abhorrence, agitation, aversion, awe, consternation, cowardice, creeps, discomposure, disquietude, distress, faintheartedness, foreboding, fright, funk, misgiving, nightmare, phobia, presentiment, qualm, reverence, revulsion, timidity, trembling, tremor, trepidation, bête noire. Оскільки англійська мова є мовою інтернаціональною, та в зв’язку з тривалим історичним розквітом за період колонізації набула широкого поширення серед населення різних країн, то її лексичний фонд було поповнено цілою низкою розмаїтих синонімічних рядів. Загалом, онлайн-база Thesaurus відзначила 42 синоніма до слова fear, включаючи запозичення із германських мов (angst) та з французької (bête noire), з якими англійська тісно контактувала через певні конфліктогенні історичні аспекти.

Практичний словник синонімів української мови (ПСУМ) пропонує наступні синонімічні варіації слів страх і боятися:

БОЯТИСЯ, (кого) побоюватися, страхатися, лякатися, мати страх перед ким, сил. жахатися, умирати зі страху, боятися своєї тіні, боятися, як чорт ладану; (за щось) потерпати, ТРЕМТІТИ; не турбуватися /не можеш не боятися/ (ПСУМ, с. 31).

ЖАХ, СТРАХ, Божий страх, ляк, острах, переляк, несвітський жах; (війни) кошмар, жахіття; мн. жахи /Господні/ жахливо, страшно, страх; (!) страшне/діло/ЖАХАТИСЯ, кам'яніти від жаху; (кого) лякатися, страхатися, боятися, трястися/труситися/ перед ким; (у сні) кидатися, метатися; док. ЖАХНУТИСЯ, схопитися за голову (ПСУМ, с. 109-110).

ОСТРАХ, СТРАХ; побоювання; (моторошність) несвітський жах (ПСУМ, с. 268).

ЛЯКАТИ, страхати, жахати, пудити; настрашувати, полохати, полошити, наганяти жаху /холоду, страху/, сіяти страх; залякувати, переполох. ЛЯКАТИСЯ, страхатися, жахатися, настрашуватися, пудитися; (-тварин) полохатися, (-коней) харапудитися; (чого) боятися; док. ЗЛЯКАТИСЯ, СТОРОПІТИ. ЛЯКЛИВИЙ, боязкий, полохливий, страшкий; (кінь) харапудливий (ПСУМ, с. 193).

НАЛЯКАНИЙ, переляканий, наполоханий, настраханий, настрашений, зляканий, переполоханий, нажаханий, перестрашений, наполошений; (- тварин) схарапуджений (ПСУМ, с. 223).

ПЕРЕЛЯК, ляк, зляк, панічний страх, перестрах; (паніка) переполох. ПЕРЕЛЯКАНИЙ, наляканий, зляканий, переполошений, перестрашений, настрашений, наполоханий, переколошканий, сторопілий, ні живий, ні мертвий, переляканий на смерть. ПЕРЕЛЯКАТИСЯ док., злякатися, налякатися, перестрашитися, сполохатися, набратися /натерпітися/ страху, сторопіти, на смерть; (- коня) схарапудитися (ПСУМ, с. 282).

ПОЛОХАТИ і ПОЛОШИТИ, лякати, страхати, наполохувати, розполохувати, вселяти страх, сіяти паніку /неспокій/; (птахів) розганяти; полошкати. ПОЛОХЛИВИЙ, лякливий, полохкий, (кінь) харапудливий; БОЯЗКИЙ (ПСУМ, с. 310-311).

СТРАХ, ляк, р. острах, с. жах, переляк; загроза /ні під страхом смерті/; ш. СТРАХИ, привиди, привиддя. СТРАХ пр., (глянути) страшно, моторошно; (як сухо) дуже, страшенно, надзвичайно. СТРАХАТИ, страшити, лякати, завдавати /наганяти/ страху, наганяти холоду. СТРАХІТЛИВИЙ, дуже страшний, (злочин) кошмарний, жахливий; (- міру вияву) страшенний, величезний, надзвичайний, неймовірний, немилосердний; (апетит) звірячий; диявольський, бестіяльний, пекельний, г. макабричний. СТРАХІТТЯ, СТРАХОВИСЬКО, СТРАХОВИЩЕ, монстр, біб. Левіятан /сов. Левіафан/; (хто) потвора; мн. (війни) жахи, (минулого) біди, злигодні; страхів'я, страховіття, страховиддя, страховидло, страшидло, страхопуд; СТРАХОВИНА, страховиння, страхота, кошмар. СТРАХОПОЛОХ, страхопуд, страшко, БОЯГУЗ (ПСУМ, с. 398).

Із наведених прикладів та порівняння з англійським синонімічним складом, варто виокремити той факт, що якщо в англійській мові синоніми до слова fear або мають іншомовне походження, яке потрапило до лексичного фонду шляхом запозичення, або суттєво змінюють його конотацію та виражають уже модифікований відтінок значення, притаманний лише певним жанрам художньої літератури. В українському ж лексичному фонді, синоніми до слова страх та деяких його похідних відзначені близькою конотацією, яка може бути використана у текстах як релігійного спрямування (диявольський, бестіяльний, пекельний та ін.), так і художнього.

Безперечно, український лексичний фонд багатий в плані синонімії, оскільки афіксальний спосіб словотворення дозволяє авторам художньої літератури модифікувати вже узвичаєні слова. Адже СТРАХ є феноменом, котрий знайомий кожній людині, то текстологічних прикладів у художній літературі та різноманітних варіацій концептів ЖАХ, СТРАХ або ФОБІЯ традиційно налічують чимало.

Англійське слово horror, перекладене як «жах», у тому ж OED має значення «відчуття огиди», «емоція жаху або страху», «річ, яка пробуджує жах». Словник виводить це слово через посередництво старофранцузьк. horror прямо від латинськ. horror, яке в свою чергу мало первинне значення «страх, шанування, релігійне благоговіння, трепет». Беручи до уваги ці відомості, можна стверджувати, що сучасний варіант вербалізації концепту СТРАХ не позбавлений певної містичної конотації, оскільки в діахронічній перспективі його корені сягають первісного міфологічного світогляду, в концептуалізації якого центром було відчуття ЖАХУ перед НЕВІДОМИМ (часто БОЖЕСТВОМ).

Англійське слово phobia, як засвідчує OED, означає «ірраціональний страх, жах, відраза». Походить із грецьк. phobos, що має значення «страх, панічний страх, жах, відверту демонстрацію страху; об’єкт страху або жаху». Крім того, вартим уваги є те, що слово flight («втеча») у своєму оригінальному значенні (вжите ще Гомером у цій єдиній конотації) тісно пов’язане з концептом СТРАХ шляхом логічного поєднання ВТЕЧІ і ЖАХУ. Проте, якщо сьогодні слово фобія насичене психологічним відтінком і зазвичай вжите у наукових чи художніх текстах, які стилізовані під наукові, то до 1895 р. (як свідчить OED) воно або взагалі не вживалося, або було застосоване в оригінальному значенні. Це можна пояснити стрімким розвитком психологічних дисциплін, включаючи психоаналіз З. Фройда, розквіт яких припав саме на цей період.

За свідченнями О. Коляденко, аналіз терміна страх як психологічного феномена вимагає неабиякої скрупульозної оцінки, адже поєднання в дефініції досліджуваної лексичної одиниці термінів різних галузей знань із загальновживаними словами, а також істотні відмінності у структурі дефініції, свідчать про неоднорідність її семантики та дають підстави кваліфікувати її як терміноїд, який за А.Д. Хаютіним визначаємо як особливий тип терміна, який позначає недостатньо усталене (несформоване) поняття, яке не має чітких меж, а відповідно, і чіткої дефініції [Коляденко 2013, с. 150].

Отже, з вивченого та проаналізованого словникового матеріалу варто зробити висновок про те, що такі концепти як СТРАХ, ЖАХ і ФОБІЯ репрезентовані недостатньою кількістю інформації у залучених в процесі дослідження словниках. Крім того, запропоновані дані лише поверхнево відображають сутність проаналізованих концептів, а наведений текстологічний матеріал із літератури, покликаний деталізувати розуміння слова, не розкриває сутності слів. Тим не менше, беззаперечною і достовірною є кореляція макроконцепту СТРАХ і міфосистеми первісних народів, особливо слов’янських, які відзначені специфічною інтерпретацією ЗЛА через СТРАХ спочатку у зв’язку із язичництвом, а потім і з християнством.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

Белей Л., Белей О. Старослов’янсько-український словник / Л. Белей, О. Белей. – Л.: Монастир Монахів Студитського Уставу, Свічадо, 2001. – 328 с.

Борисов О.О. Мовні засоби вираження емоційного концепту страх: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі сучасної англомовної художньої прози): дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / О. О. Борисов. – Донецьк, 2005. – 209 с.

Етимологічний словник української мови в семи томах. – К.: Наукова думка, 1985. – т. 2. – 570 с.

Етимологічний словник української мови в семи томах. – К.: Наукова думка, 2006. – т. 5. – 702 с.

Етимологічний словник української мови в семи томах. – К.: Наукова думка, 2012. – т. 6. – 565 с.

Історичний словник українського язика. – К.: Державне видавництво України, 1930. – т. 1. – 528 с.

Історичний словник українського язика. – К.: Українська Радянська Енциклопедія, 1932. – т. 2. – 947 с.

Коляденко О. Термінопоняття «Страх» у психологічній мовній картині світу: лексикографічна репрезентація / О. Коляденко. – К.: 2013. – С. 148-156.

Кузнєцов М.А. Шкільні страхи: види, умови прояву та шляхи подолання: [монографія] / М.А. Кузнєцов, І.В. Бабарикіна; Харків. Нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. – Х.: ХНПУ, 2012. – 227 с.

Словник української мови: в 11 томах. – К.: Наукова думка, 1971. – т. 2.

Словник української мови: в 11 томах. – К.: Наукова думка, 1978. – т. 9.

Словник української мови: в 11 томах. – К.: Наукова думка, 1979. – т. 10.

Словарь української мови. – К.: 1907-1909. – т. 1-4. – 2971 с.

Словник староукраїнської мови XIV – XV ст. в двох томах. – К.: Наукова думка, 1977. – т. 1. – 629 с.

Словник староукраїнської мови XIV – XV ст. в двох томах. – К.: Наукова думка, 1978. – т. 2. – 590 с.

Holota T.S.

Master’s student of the Institute of philology in Taras Shevchenko National University of Kiev,

Academic secretary of the Council of Young Scientists in the Academy of Sciences of Higher Education of Ukraine, Academic secretary of the Ukrainian Institute of Science and Culture

 

Голота Т.С.

Магістрант Інституту філології у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка,

Вчений секретар Ради молодих учених Академії наук вищої освіти України, вчений секретар Українського інституту науки і культури