Print

Olena Balaban

COGNITIVE MODELING AS A METHOD OF PERCEPTION OF COGNITIVE-SEMANTIC UNIVERSALS

         Presented information is dedicated to the notions of ‘model’ and ‘modeling’, which came into active usage in scientific research works at the beginning of the XXIst century but appeared much earlier. Modern science actively uses mathematic modeling and its applied trends (economic and mathematic, computer-aided, digital, statistic, physical etc.), the humanities tend to develop informational modeling; there are actively being formed pedagogical, psychological and cultural modeling etc. As a result there was worked out a certain methodological unity that favours understanding of the model as an acknowledged scientific universal.

         Generally we have to realize that modeling isn’t ready-to-use product, it’s also a process. That’s why, having analyzed mental models of cognitive-semantic universals in linguistics, we established that their formation in person’s brain occurs according to following six models or patters: linear, triangle, paired, matrix, metaphoric and card.

         Keywords: model, modeling, cognitive science, mental models (patterns), cognitive-semantic universals.

Олена Балабан

 КОГНІТИВНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЯК МЕТОД ПІЗНАННЯ КОГНІТИВНО-СЕМАНТИЧНИХ УНІВЕРСАЛІЙ

(на матеріалі англійської мови)

         Не дивлячись на те, що поняття модель та моделювання почали найбільш активно застосовуватись у наукових дослідженнях початку ХХІ ст., з’явились вони набагато раніше. У сучасній науці активно використовується математичне моделювання та його прикладні напрями (економіко-математичне, комп’ютерне, цифрове, статистичне, фізичне тощо), в гуманітарній сфері розвивається інформаційне моделювання, активно формується моделювання педагогічне, психологічне, культурологічне. Як результат у сучасній науці вироблена певна методологічна єдність, що сприяє розумінню моделі як визнаної наукової універсалії, поглибленому опису моделі як інструменту знання, деталізації та типологізації методів моделювання, що також обумовлює актуальність даної статті.

         Метою дослідження є опис когнітивного моделювання як методу пізнання когнітивно-семантичних універсалій. Щодо завдань, які допомагали досягненню поставленої мети, то їх можна сформулювати так: 1) проаналізувати метод моделювання в різних галузях науки і когнітивного моделювання зокрема; 2) визначити ментальні шаблони (моделі) когнітивно-семантичних універсалій, що формуються в мозку людини.

         Метод моделювання добре відомий та активно застосовується в науці та техніці, причому в різних формах. Моделювання застосовується в різних галузях знання: в соціології, економіці, біології, історії, фізиці. Зараз активно розвивається комп’ютерне моделювання, яке також може розглядатися як метод наукового пізнання. Комп’ютерне моделювання включає до себе суб’єкт, що досліджує закономірності процесів та явищ, об’єкт дослідження в формі комп’ютерної моделі та інструмент моделювання – комп’ютер. Безперечно, комп’ютер на сучасному етапі розвитку набуває особливої ролі. Комп’ютер реалізує окремі функції розумової праці та забезпечує підготовку проміжних результатів із великим ступенем узагальнення зрозумілої для сприйняття людиною інформації [24].

         У гуманітарних науках реальні об’єкти вивчаються у вигляді певних ідеальних конструкцій, тобто моделей. Моделі використовуються з метою розуміння об’єкта, що модулюється, тобто виступають як певні онтологічні норми, а моделювання дає можливість прогнозування тенденцій еволюції об’єктів, перспектив вивчення їх властивостей і структур тощо.

Розглядаючи історію виникнення наукового терміну “модель”, слід зауважити, що вперше даний термін зустрічається в працях математиків кінця ХІХ ст. Е. Бельтрамі та Ф. Клайна в геометрії, а дещо пізніше в роботах філософів Г. Фреге та Б. Рассела, присвячених проблемам математичної логіки. У 1944 році термін “модель” був використаний американським лінгвістом З. Херрісом при описі специфіки наукової методології Е. Сепіра [13].

         Добре відомо, що поняття моделі в геометрії та математиці характеризується конкретністю, в той час як у природничих та гуманітарних науках воно позначає абстрактну схему деякого фрагмента або явища дійсності. Як вірно відзначає В.І. Карасик, “модель як дослідницький конструкт реальності становить інструмент для вивчення сутності явища, що розглядається” [9, с. 6].

         У даний час поняття “модель” та моделювання стають невід’ємною частиною наукових досліджень. Моделювання виступає як метод уявлення об’єкта, явища або процесу і як метод верифікації. Окрім того, конкретна модель залежить від завдань, що вирішуються суб’єктом. Поняття моделювання та моделі неодмінно припускає наявність суб’єкта, який відтворює риси існуючої реальності або реальності потенційної, гіпотетичної. Відповідно, кожному об’єкту-оригіналу може відповідати необмежена чисельність моделей, що пов’язані з певними завданнями. Але модель лише приблизно відповідає оригіналу. Поняття моделі досить багатовимірне. Воно може позначати ідеал, зразок (модель сукні, фотомодель), тип, марку (модель автівки), об’єкт реальності, що є основою для витвору мистецтва (модель для картини), схему, що відображає один аспект чого-небудь (математична модель фізичних процесів), об’єкт-імітацію (модель планера) тощо [18, с. 37].

         О.Л. Каменська слушно зауважує, що поняття моделі та широке використання моделювання є одним із найважливіших досягнень загальнонаукової методології останніх років. За наявності зростаючої складності та об’ємі науково-технічних та соціальних завдань, моделювання в багатьох випадках стає єдиним ефективним засобом їх вирішення. В даний час моделювання широко використовується не тільки у точних науках, зокрема, в фізиці, але і в дисциплінах природничого й технічного циклу. Окрім того, моделювання активно поширюється на галузь гуманітарних наук, у тому числі соціологію, психологію та лінгвістику [8, с. 20].

         Довгий час була популярна точка зору, що мовні процесі, на які впливає велика кількість не завжди відомих факторів, не підлягають моделюванню. Вважалось, що не можна моделювати формування семантичної структури слова (тобто полісемію) або поява нових фразеологізмів. Тим не менш, лінгвісти виокремлювали різні словотворчі та граматичні моделі (patterns). Із появою робот Н. Хомського [27] особливе значення набули продукуючі моделі, породжуючи моделі. А після виявлення деяких регулярностей у процесі полісемії та фразоутворення, з’явились описуючі та породжуючи ці явища моделі [3; 7].

         Граматичний устрій мови може бути представлений у формі моделей, що показує Р. Лангакер у побудованій їм когнітивній граматиці. Виявляється, що граматика – це не тільки невід’ємна частина процесу пізнання, але ключ до розуміння цього процесу. Граматика – це незалежна формальна система. Вона має своє значення і відображає сприйняття людиною навколишнього світу [29].

         Сутність моделювання як побудови штучного об’єкта на основі типологічних властивостей реального об’єкта і відповідна сутність самої модель дозволяють поширити такий принцип дослідження на окремі явища, де один об’єкт заміщує інший [6]. Так, мова йти про моделювання суб’єктивного передбачення в психолінгвістиці [26]; математичному моделюванні структури тексту [20]; комплексному смисловому моделюванні “смисл–текст” [17]; моделюванні мовної особистості [10], моделюванні автопрезентації політика [28], моделюванні керівного комунікативного стилю [19] тощо.

         Стосовно лінгвістичної науки, моделювання – це “утворення гіпотетичної моделі явищ із наступною верифікацією цієї моделі на мовному матеріалі” [3]. Складності аналізу мовних процесів та явищ може бути обумовлена їх багатоаспектністю, динамічністю, взаємозв’язком, мінливістю у часі. Відповідно, досить важко визначити логіку розвитку мовних явищ. Тому, виникає необхідність використання засобів пізнавального (когнітивного) моделювання ситуацій [11]. Проблема когнітивного моделювання може формулюватися як пошук кореляції “поміж лінгвістичними структурами тексту і структурами уявлень його автора” [22].

         Когнітивне моделювання – це важливий інструмент когнітивної лінгвістики, яка вивчає мову в його неперервному зв’язку з інтелектуальною діяльністю людиною. Когнітивна модель – це “базовий механізм, що забезпечує обробку та зберігання інформації про світ у свідомості людини” [15, с. 58]. Добре відомо, що наші знання організуються за допомогою певних структур. Безсумнівно, що усі когнітивні структури знаходяться в основі категоризації та концептуалізації світу, тому їх можливо розглядати як основний механізм, о забезпечує обробку та збереження інформації про світ у свідомості людини [16, с. 117].

         У “Стислому словнику когнітивних термінів” вказується, що термін когнітивна модель може бути використана у трьох значеннях. По-перше, як концепція, в якій мова розглядається як різновид когнітивного процесу і, відповідно, мова та її пізнання є галуззю вивчення когнітивної науки. По-друге, когнітивна модель – це модель розуміння тексту як результату природної обробки мовних даних. У цьому випадку мова йде про побудову моделей тексту, когнітивної моделі розуміння або обробки тексту. І, нарешті, когнітивна модель – це характеристика процесу категоризації природної мови. Когнітивна модель повинна бути побудована на положенні про те, що головна частина наших систем безпосередньо побудована на сприйнятті, на русі нашого тіла і на фізико-соціальному досвіді людини. Дуже важливо розуміти, що думка образна, тобто є концепти, що не прямо засновані на досвіді, використовують метафору, метонімію і “ментальну образність”. Концепти мають загальну структуру, що виходить за межі простого зіставлення понятійних “будівельних блоків”. Думка – це дещо більше, ніж механічне маніпулювання абстрактними символами. Вона має екологічну структуру, в якій ефективність когнітивної переробки залежить від загальної структури концептуальної системи і від того, які саме поняття з неї залучені в даний момент [12, с. 56-57].

         Моделювання – основний метод семантичних досліджень в межах когнітивної лінгвістики. Зокрема, вважається перспективним вивчати принципи моделювання полісемії, оскільки це дозволить не тільки фіксувати мовні факти, але і визначити причинно-наслідкові зв’язки, що пояснюють чому для даної мови характерна певна система позначення і форма вираження думок [3]. Об’єктом когнітивного моделювання можуть виступати найрізноманітніші аспекти мовних явищ. Наприклад, принципи організації категорій іменників [5], основи семантики англійських прикметників, що позначають інтелектуальні характеристики людини [1], побудова просторових уявлень у тексті англо-шотландської балади [14] тощо.

         На сучасному етапі розвитку когнітивного моделювання є проблема визначення та розмежування термінів структура і модель та встановлення їх кореляції як когнітивних термінів. Під когнітивною моделлю (далі КМ) розуміють:

Під когнітивною структурою, в першу чергу, мають на увазі концептуальну структуру (когнітивні структури, концепти) [12, с. 179], “сукупність всіх концептів, даних розуму людини, їх упорядковане об’єднання” [12, с. 94]. Логічно умовитися, що конструювання системи –це є її моделювання, а засіб представлення її вмісту – це і є її структура. Так, наприклад, коли ми використовуємо термін пропозиційна модель, слід мати на увазі механізм, засіб, процес, тип пізнання, формування нового знання, а під терміном пропозиційна структура – змістову форму, засіб уявлення, результат мислення, який втілений у суб’єктно-предикатні конструкції.

         Структуру логічно уявити як форму, що використовується для моделі/моделювання, при цьому форма “не залежить від специфіки природної мови і дозволяє аналогічним чином уявити та використовувати в усіх ментальних процесах інформацію, що одержана як через мову, так і через перцепцію, незалежно від першоджерела інформації” [12, с. 135-136].

         Не структуруються, з нашої точки зору, конкретно-чуттєвий образ, картинка, гештальт, що робить ці форми репрезентації знань більш суб’єктивними та менш формалізованими. Інші форми, на противагу, можна назвати структурними моделями (матриця, пропозиція, фрейм тощо).

         Вважаємо, що модель і структура відрізняються функціонально і якістю компонентного складу. Функція моделі – переробка потоку інформації, функція структури – упорядкування потоку інформації. Крім того, важливою функцією моделі є прогностика. Компоненти моделі – процедури пошуку знання, що виводиться, компоненти структури – результати цього пошуку.

         Таким чином, модель, з когнітивної точки зору, є механізм, тип мислення, концептуалізації, категоризації. Структура – його змістова форма, форма існування моделі. Рисами, що характеризують структури є її складові частини, вид зв’язку між ними, принцип побудови. Серед моделей можна виокремити пропозиційні, образні, метафоричні, метонімічні, понятійні, міфологічні,символічні, аналогові, прототипічні, архітипічні. До когнітивних структур відносимо схеми, скрипти, фрейми, сценарії, поняття, пропозиції, відношення частина-ціле, концептуальні характеристики (когнітивні ознаки), структури порівняння, матриці.

         У відношенні до кореляцій вмісту розглянених термінів відзначимо наступне:

         Що стосується моделей, то їх використовують усі. Так, економічні моделі допомагають економістам зрозуміти складні відношення між учасниками торгівлі, метеорологічні моделі сприяють прогнозуванню погоди тощо. Загалом моделі використовують тому, що вони:

         Але слід усвідомлювати, що моделювання не є готовим до споживання продуктом, воно також є процесом. Враховуючи авантивність когнітивних досліджень в лінгвістиці на сьогодні, коли переважно цікавляться універсальними мисленнєвими процесами при оперуванні та опануванні мовою людиною та проаналізувавши ментальні шаблони когнітивно-семантичних універсалій, ми можемо констатувати, що їх формування у мозку людини відбувається за наступними шістьома моделями або петернами (patterns) моделювання:

  1. Лінійні моделі. На нашу думку, яскравим прикладом лінійної моделі є ланцюжкова полісемія, де кожне з окремих значень безпосередньо пов’язано з найближчим попереднім значенням ланцюжка [2]. Модель є базовою і найпростішою, визначає основу, допомагає окреслити ключові етапи і можливі сценарії для досягнення загальної мети. Наприклад, (англ.) Location, n.1) a particular place or position the property is set in a convenient location; 2) an actual place or natural setting in which a film or broadcast is made, as distinct from a simulation in a studio the movie was filmed entirely on location;3) [mass noun] the action of locating someone or something the location of new housing beyond the existing built-up areas; 4) a position or address in computer memory; 5) an area where black South Africans were obliged by apartheid laws to live, usually on the outskirts of a town or city [OED, VI, p. 382].

Графічно лінійна модель виглядає так:

 

  1. Трикутникові моделі. Найчастотніша модель, стабільна основа для побудови більш складних понять, відношення між ними відзначаються зв’язками та перетинами. Прикладом трикутникової моделі може бути радіальна або радіально-ланцюжкова полісемія, де вторинні значення безпосередньо пов’язані з головним, що безпосередньо мотивує всі інші значення [2]. Наприклад, chain, n. – 1) a set of connected or related things; 2) (a length of) rings usually made of metal that are connected together and used for fastening, pulling, supporting, or limiting freedom, or as jewellery; 3) a situation in which someone selling their house cannot complete the sale because the person who wants to buy it needs to sell their house first [OED, II, p. 248].

Графіка цієї моделі виглядає так:

 

  1. Парні моделі. Класичний різновид ментального шаблону, який теж є досить частотним, оскільки є в основному проявом засобу вираження одного і того ж смислу або близьких смислів, уточнення окремих сторін позначаємого та його оцінки і є проявом такої ономасіологічної категорії як синонімія. Так, англійські дієслова to gather, to focus, to explore, to process можуть вважатися синонімами та бути прикладом моделі, що описує процеси дослідження:

to gather, v. – to come together, assemble or accumulate → to gather information, evidence or collect it, especially over a period of time and after a lot of hard work [OED, IV, p. 75].

to explore, v. – to travel through (an unfamiliar area) in order to learn about it → to inquire into or discuss ( a subject in detail), to examine or evaluate (an option or possibility) [OED, III, p. 440].

to process, v. – to perform series of mechanical or chemical operations on smth. in order to change or preserve it; to deal with (someone or something) using an official procedure [OED, VIII, p.1409].

to focus, v. – to adapt to the prevailing level or light and become able to see clearly → to pay particular attention to, to concentrate on smth. [OED, IV, p. 377].

Презентуємо графічно цей тип моделей:

 

 

 

  1. Матричні моделі. Схожі на парні моделі але матриця розміщує дані значень по двох осях: горизонтальної та вертикальної. Такі осі можуть бути різними: наприклад, шкала часу та процесу, завдання та результату тощо. Досить виразним для презентації цієї моделі є категорія семантичного поля. У нашому випадку наведемо приклад із семантичним полем дієслів руху в англійській мові to go, to walk, to run, to swim, to fly, а компонентний аналіз наочно допоможе продемонструвати значення цих дієслів:

    semes

 

words

‘shift’

‘ground’

‘water’

‘wind’

‘one –way’

‘multi-directional’

‘intensity’

to go

+

+

-

-

+

-

-

to walk

+

+

-

-

-

+

-

to run

+

+

-

-

+

-

+

to swim

+

-

+

-

-

+

-

to fly

+

-

-

+

+

-

-

 

А графічна реалізація матричної моделі виглядає так:

 

  1. Метафоричні моделі. Контент даної моделі може слугувати досить потужним інструментом для моделювання складних систем і допомогти провести паралелі від простих до більш складних понять, припускає використання шаблону, який дозволить сформувати нове значення. Логічно, що прикладом цієї моделі мають бути два базових види переносу: метафоричний та метонімічний. Переважно явище метафори, яка розглядається як “джерело аналогії при описі інших предметів” [Телия]. Наприклад, в англійській мові іменник heart має переносне значення “central, main or innermost part of something” від прямого “main hollow muscular organ keeping up circulation of blood by contracting and dilating; disease of this” [OED,V, 60]; “The small pulse of the life within me, and the great heart of the city seemed to be sinking in unison” [Collins]; “Their estate was large, and their residence was at Norland Park, in the heart of their property [Austen]. Очевидною є заміна архісеми прямого значення “organ” на “part” на переносне. Актуалізуються диференційні семи “main”, “innermost”.

Графічно цю модель можна уявити у вигляді айсбергу (див. рис. нижче), де зрозуміле знаходиться на поверхні, а приховане вимагає асоціативної операції та в основному розширює поняття.

  1. Карткові моделі. Дані моделі є моделями вищого рівня складності, добре підходять для моделювання складних речей, понять або явищ і відповідно реалізують певний сценарій, образ або гештальт та навіть можуть описувати концепт загалом. Щоб описати його треба уявити картинку в цілому. Яскравим прикладом тут будуть звичайно фразеологізми або фразеологічні звороти, до яких відносяться і евфемізми і табу. Наприклад, в англійській мові ідіоми as busy as a bee, to blow away the cobwebs позначають to be very busy та to do smth., especially outside, in order to help yourself think more clearly and have energy. Прислів’я The early bird catches the worm розуміється як someone is successful because he was the first to this; а Business before pleasure позначає, що you should do your work first and then enjoy yourself afterwards.

Щодо графічної презентації карткових моделей, то їх напевно можна уявити так:

 

         Підводячи підсумок, можна зауважити, що моделювання – невід’ємна частина переважної більшості сучасних досліджень, у тому числі і лінгвістичних. Когнітивне моделювання в даний час розглядається як важливий інструмент когнітивної лінгвістики, як основний метод семантичних досліджень, як ефективний засіб засвоєння знань, може використовуватися при вивченні процесів породження та сприйнятті мовлення. На нашу думку, ментальні шаблони когнітивно-семантичних універсалій формуються в мозку людини за наступними шістьома моделями або петернами (patterns) моделювання: лінійними, трикутниковими, парними, матричними, метафоричними та картковими.

Література:

  1. Антонова М.Б. Концептуальная оппозиция СВЕТ–ТЬМА как концептуальное основание семантики английских сложных прилагательных / М.Б. Антонова // Когнитивные исследования языка: материалы Всеросс. науч. конф. (11-12 апреля 2013 г.) / отв. ред. вып. Л.А. Фурс. - Вып. XIV. Когнитивная лингвистика: итоги, перспективы, 2013. – С. 149-152.
  2. Белошапкова В.А. Современный русский язык / Вера Арсеньевна Белшапкова. – М.: Высшая школа, 1989. – 799 с.
  3. Беляевская Е.Г. К проблеме моделирования полисемии (межъязыковые соответствия как основание изучения принципов формирования семантической структуры слова) / Е.Г. Беляевская // Вестник Московского государственного лингвистического университета. – 2008. – № 544. – С. 14
  4. Битокова С.Х. О механизме метафорического моделирования действительности / С.Х. Битокова // Когнитивные исследования языка: материалы Всеросс. науч. конф. (11-12 апреля 2013 г.) / отв. ред. вып. Л.А.Фурс. – 2013. – Вып. XIV. Когнитивная лингвистика: итоги, перспективы. – С. 153-156.
  5. Бондарчук Г.Г. Когнитивно-семиотические основания развития категории предметных имен в английском языке (на материале английских наименований одежды): Дисс. … д. филол. н. – М., 2011. – 324 с.
  6. Бутакова Л.О. Авторское сознание в поэзии и прозе: когнитивное моделирование: монография / Л.О. Бутакова. – Барнаул: Изд-во Алтайского ун-та, 2001. – 281 с.
  7. Зыкова И.В. Роль концептосферы культуры в формировании фразеологизмов как культурно-языковых знаков: Автореф. дисс. … д. филол. н. – М., 2014. – 52 с.
  8. Каменская О.Л. Текст и коммуникация / О.Л. Каменская. – М.: Высшая школа, 1990. – 151 с.
  9. Карасик В.И. Языковая матрица культуры / В.И. Карасик. – М.: Гнозис, 2013. 320 с.
  10. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность / Ю.Н. Караулов. – М.: Наука, 1987. – 263с.
  11. Кочетова О.А. Когнитивное моделирование семантики вида (на материале современного английского языка): Дисс. … к. филол. н. - Кемерово, 2008. – 177с.
  12. Краткий словарь когнитивных терминов / Е.С. Кубрякова, В.З.Демьянков, Ю.Г. Панкрац, Л.Г. Лузина ; под ред. Е.С. Кубряковой. – М. : филол. ф-т МГУ им. М.В. Ломоносова. – 245 с.
  13. Лосев А.Ф. Введение в общую теорию языковых моделей / под ред. И.А.Василенко. Изд-е 2-е, стереотип. / А.Ф. Лосев. – М.: Едиториал УРСС, 2004. – 296 с.
  14. Манерко Л.А., Проконичев Г.И. Концептуализация пространственных представлений в тексте англо-шотландской народной баллады / Л.А. Манерко, Г.И. Проконичев // Вопросы когнитивной лингвистики. – 2012. – № 2. – С. 16-24.
  15. Маслова В.А. Введение в когнитивную лингвистику: учеб. Пособие / В.А. Маслова. – М.: Флинта; Наука, 2011. – 296 с.
  16. Маслова В.А. Современные направления в лингвистике: учеб. Пособие / В.А. Маслова. – М.: Издательский центр «Академия», 2008. – 272 с.
  17. Мельчук И.А. Русский язык в модели «Смысл – Текст»: монография. М. – Вена: Школа «Языки русской культуры», 1995. 714 с.
  18. Мишанкина Н.А. Специфика метафорического моделирования научного дискурса / Н.А. Мишанкина // Вопросы когнитивной лингвистики. – 2010. – № 1. – С. 37-46.
  19. Мкртычан С.В. Когнитивная модель управленческого коммуникативного стиля / С.В. Мкртычан // Вопросы когнитивной лингвистики. – 2010. – № 3. – С. 49-58.
  20. Москальчук Г.Г. Структурная организация и самоорганизация текста: монография / ред. и вступ. ст. В.А. Пищальниковой / Г.Г. Москальчук. – Барнаул: Изд-во Алтайск. ун-та, 1998. – 240 с.
  21. Огнева Е.А. Когнитивное моделирование концептосферы художественного текста / Е.А. Огнева. – М.: Эдитус, – 282 с.
  22. Паршин П.Б. Лингвистические методы в концептуальной реконструкции / П.Б. Паршин // Системные исследования: Методологические проблемы. Ежегодник 1986. – М., 1987. – С. 398-425.
  23. Поветкина Ю.В. Моделирование как метод лингвистического исследования / Ю.В. Поветкина // Филологические науки. Вопросы теории и практики. Тамбов: Грамота. – 2012. – № 6 (17). – С. 132-134.
  24. Синицын О.Н. Компьютерное моделирование как метод научного познания: Дисс. … к. филос. н. – М., 2006. 197 с.
  25. Телия В.Н. Метафоризация и ее роль в создании языковой картины мира / В.Н. Телия // Роль человеческого фактора в языке. Язык и картина мира. – М.: Наука, 1988. – С. 173 - 204.
  26. Фрумкина Р.М. Прогноз в речевой деятельности / Р.М.Фрумкина. – М.: Наука, 1974. – 238 с.
  27. Хомский Н. Аспекты теории синтаксиса [пер. с англ.; под ред. и с предисл. В.А. Звегинцева]. – М.: Изд-во Моск. ун-та, – 129 с.
  28. Чернышева А.П. Когнитивное моделирование автопрезентации политика в современном английском языке / А.П. Чернышева// Вопросы когнитивной лингвистики. – 2011. – № 2. – С. 144-150.
  29. Langacker R.W. Essentials of Cognitive Grammar / R.W. Langacker. – USA: OUP, 2013. – 288 p.
  30. Oxford English Dictionary / Ed. by James A. H. Murray, Henry Bradley, W.A. Craigie, C.T. Onions. – Oxford: Oxford University Press, 1970. – V. I-XII.

 

Olena Balaban

assistant professor, PhD in Philology, Post-Doctoral Researcher, National Pedagogical Dragomanov University

 

О.О. Балабан 

Київ НПУ імені М.П. Драгоманова, докторант