Olga Zaitseva
MAIDANETSKE 2013: NEW EXCAVATIONS AT A TRYPILLIA MEGA-SITE
review
In 2017, book Maidanetske 2013: New excavations at a Trypillia Mega-site, authors Johannes Muler, Robert Hofmann, Wiebke Kirleis, Stefan Dreibrodt, Rene Ohlrau, Lennart Brandtstatter, Marta Dal Corso, Welmoed Out, Knut Rassmann, Natalia Burdo, Mykhailo Videiko, edited by J. Muller et al. was published. The volume of the book is 174 pages, including illustrations. The publication is in two languages - English and Ukrainian.
This work summarizes the results of the first excavation campaign at a Trypillia settlement in Maidanetske, Cherkasy region. The excavation took place in summer 2013 by a joint Ukrainian-German team. The research team consisted of scientists from the Institute of Archeology of the National Academy of Science of Ukraine (Kyiv), Kiel University (Germany) and the Romano-Germanic Commission of the German Archaeological Institute (Frankfurt, Germany).
In this book is noticed that 35 radiocarbon dates provide the important information on the chronology relevance of the settlement that make possible to specify the period of existence of the settlement, namely - around 3700 cal BCE. According to the relative chronology, the settlement belongs to the Trypillia CI stage, phase 3 of the Tomashivka local group. Numerous findings of the plant remains and snail shells, pollen studies provide information on the environment, the existence of a forest steppe landscape that has changed into the steppe one.
The authors note that according to geomagnetic survey data and the dating of the settlement structures, it is able to make new estimates of the population in Maidanetske. Thus, the average number of inhabitants could be about 29,000 inhabitants.
It is noticed that macrobotanical remains and phytolith finds, animal bones provide the key to studying the economy of ancient settlement. Particularly, information about food production, number of animals in household is specified.
The work reveals one more important issue - the principle of building houses on the settlements. New data from the excavations in Maidanetske in 2013, obtained by geomagnetic survey, have shown that materials for building the house could be taken directly from pits located nearby. These pits also were used in purpose to utilize waste. Investigated pits gave a large amount of inventory - fragments of pots that can indicate not only household activities, but also ritual.
Thus, due to the new data of archaeological research at the Trypillia settlement in Maidanetske in 2013, new arguments about this settlement were indicated, which have been represented in this book. Among new arguments and a wide range of issues related to the settlement, its dating, structure, economy etc., the authors outlined the place of the studied settlement in the cultural complex of Cucuteni-Trypillia. Perspective issues for further study of the phenomenon of mega-site were also highlighted.
Ольга Зайцева
МАЙДАНЕЦЬКЕ 2013: НОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТРИПІЛЬСЬКОГО МЕГА-ПОСЕЛЕННЯ
Огляд
2017 року вийшла друком праця «Maidanetske 2013: New excavations at Trypillia Mega-site», автори Johannes Muler, Robert Hofmann, Wiebke Kirleis, Stefan Dreibrodt, Rene Ohlrau, Lennart Brandtstatter, Marta Dal Corso, Welmoed Out, Knut Rassmann, Natalia Burdo, Mykhailo Videiko, за редакції J. Muller та ін. – Bonn: BELTZ Langensalza GmbH, 2017. Обсяг книги – 174 сторінок та ілюстрації. Видання здійснене двома мовами – англійською та українською.
Праця підсумовує результати першого сезону археологічних досліджень на трипільському поселенні у селі Майданецьке, Черкаської області, здійснені спільними зусиллями українсько-німецької експедиції у 2013 році. До складу дослідницької команди входили науковці з Інституту археології НАН України (Київ), Університету міста Кіль (Німеччина) та Римсько-Германської комісії Німецького археологічного інституту (Франкфурт, Німеччина). Праця беззаперечно має наукову новизну та актуальність. Основний акцент зроблено на нових даних, що з’явилися впродовж проведення розкопок, а саме тих, що стосуються датування, просторової забудови поселення, системи забезпечення, організації домогосподарства, ритуальної активності тощо.
Структурно книга складається з 7 розділів, кожен з яких доповнений ілюстраціями, фото та таблицями. Окремим блоком додатків подано джерелознавчі таблиці та ілюстрації.
Розділ 1 є вступним. Тут викладено загальну інформацію про феномен великих поселень, зокрема пізньотрипільських, дослідження яких із застосуванням нових технологій поновлено в останнє десятиліття. Серед таких поселень чільне місце посідає і Майданецьке як одне із найбільших (площа близько 200 га).
У розділі 2 Проблематика досліджень висвітлено актуальні питання досліджень великих поселень, до яких у Європі прийнято застосовувати термін «мегапоселення». Зокрема, заторкнуто питання синхронності функціонування будівель, співіснування сусідніх мегапоселень, демографічних характеристик окремих поселень та регіону, політичної та соціальної організації, економіки поселень, реконструкції довкілля.
Розділ 3 Уманський регіон та локалізація Майданецького: навколишнє середовище – клімат, рослинність, гідрологія та ґрунти присвячено огляду довкілля – клімату, ландшафту, гідрології та ґрунтів досліджуваного поселення. Зроблено узагальнене порівняння між станом довкілля сучасного селища та давнього поселення у Майданецькому.
Розділ 4 Середнє та пізнє Трипілля: типохронологія та просторовий розвиток присвячено огляду шкали відносної хронології, яка є актуальною для поселень Буго-Дністровського межиріччя етапів ВІІ, СІ та СІІ.
У Розділі 5 Стратегія досліджень, розвідки та розкопки 2013 року розкрито особливості досліджень поселення Майданецьке. Зокрема, охарактеризовано методику та стратегію археологічного вивчення, що полягала у здійсненні геомагнітної зйомки поселення, цільових розкопок основних типів об’єктів, шурфування об’єктів, дослідження у безпосередній близькості від поселення та порівняння одержаних результатів із матеріалами з інших поселень. Так, високоточна геомагнітна зйомка показала, що всі споруди на поселенні розташовані у системі дев’яти концентричних структур. Також було виявлено будівлі, що не входять до цих структур – вони утворюють квартали у центральній частині поселення. Біля будівель зафіксовано ями – за твердженням авторів, вони становлять єдині господарчі комплекси.
2013 року цільові розкопки було проведено на місці залишків одного будинку та ями, що належала до нього та двох інших ям. Вісім тестових розкопів закладено й на місці решток будівель, що належали до різних планувальних структур, закладено геологічну траншею за межами поселення. Дослідження зазначених об’єктів дало змогу отримати нові відомості щодо функціонального призначення того чи іншого об’єкту, як-от ям. Такі свідчення, своєю чергою, є важливими для реконструкції планувальної структури поселення, домогосподарства та економіки в цілому.
Крім того, дослідниками взято зразки ґрунтів з метою палеоекологічних та палеогенетичних реконструкцій. Проведено попередню ідентифікацію рослин за зразками вугілля, отриманого під час флотації, взято зразки для аналізів на фітоліти, а також відібрано кістки тварин з подальшою ідентифікацією.
Розділ 6 Результати – це найбільш ґрунтовна частина праці за обсягом та змістом. Центральне місце розділу займають результати проведених археологічних досліджень. Одним із найважливіших результатів польового сезону 2013 року на поселенні Майданецьке є уточнення його загальних розмірів та планування з допомогою нових геофізичних досліджень. Відзнято 150 га, з яких 112 га займають споруди – це представлено у праці на рисунках. Автори зазначають, що поєднання нового плану із планом Майданецького, створеного В.П. Дудкіним дає можливість внести корективи в уявлення про планування поселення. Виявлено чимало геомагнітних аномалій, серед яких не лише споруди різних розмірів (кількість яких сягає до 2970), а й ями, гончарні горни та рови.
У розділі 6 міститься детальних опис результатів археологічних досліджень розкопаних будівель та ям: аналіз стратиграфії, залишків об’єктів, знахідок, 14С датування. Представлено результати й археоботанічних досліджень. Уточнено, що на поселенні виявлено близько 6400 обвуглених та мінералізованих макрорешток рослин, які дали важливі свідчення про продукти харчування, рослинний покрив та ландшафт у давньому Майданецькому загалом.
У Розділі 7 Інтерпретація та обговорення підбито підсумки археологічних досліджень Майданецького. Зазначено, що 35 радіовуглецевих дат надали важливу інформацію щодо хронології поселення. Це дало змогу уточнити період існування селища, а саме – близько 3700 р. до н.е. Згідно відносної хронології поселення зараховано до етапу СІ Трипілля, 3 фази томашівської локальної групи. Численні знахідки залишків рослин і молюсків, дослідження пилку дали відомості про навколишнє середовище, зокрема існування лісостепового ландшафту, що змінився на степовий.
Автори зазначають, що за даними геомагнітної зйомки та датування структур поселення їм вдалося зробити нові підрахунки кількості мешканців у Майданецькому. Таким чином, середнє число жителів могло сягати 29000 осіб.
Наголошено, що знахідки макроботанічних залишків, фітолітів, кісток тварин дають ключ до вивчення економіки давнього поселення. Зокрема, уточнено інформацію щодо виробництва продуктів харчування, кількості тварин у господарстві тощо.
Праця розкриває ще одне важливе питання – принцип спорудження будівель на поселені. Нові дані з розкопок 2013 року у Майданецькому, отримані з допомогою геомагнітної зйомки, засвідчили, що для домобудівництва могли використовували матеріал безпосередньо з ям, розташованих біля будівель. Ці ж ями слугували й для утилізації відходів. Досліджені ями дали велику кількість інвентарю – фрагментів керамічного посуду, що може свідчити не лише про господарську діяльність у минулому, але і про ритуальну.
Таким чином, нові дані, отримані в результаті археологічних досліджень на поселенні трипільської культури Майданецьке у 2013 році, дали більш точне уявлення про поселення трипільської культури Майданецьке, що і висвітлено у представленій праці. Поряд із новими аргументами та широким колом питань, що безпосередньо стосуються поселення, його датування, структури, економіки тощо, авторами окреслено місце досліджуваного поселення у культурному комплексі Кукутень-Трипілля, окреслено низку перспективних питань подальших вивчень феномену мега-поселень.
Olga Zaitseva
Kyiv Borys Grinchenko University
Research Laboratory of Archaeology
Ольга Зайцева
молодший науковий співробітник
Київський університет імені Бориса Грінченка
Історико-філософський факультет
Науково-дослідна лабораторія археології