THE PAST SOCIETIES POLISH LANDS FROM THE FIRST EVIDENCE OF HUMAN PRESENCE TO THE EARLY MIDDLE AGES

Piotr Włodarczak, editor  Vol.2  5500 – 2000 BC . Warszawa, 2017, 396 р.

 Published by the Institute of Archaeology and Ethnology, Polish Academy of Sciences

Ця праця практично є аналогам узагальнюючих багатотомних видань за зразок «Археології» або «Давньої історії України». Власне, подібні багатотомники виходили у Польщі і раніше, але це було досить давно і написані ті книжки були ще попереднім поколінням дослідників.

« …хтось з істориків сказав колись, що кожне покоління повинне од початку написати історію, отож і моє покоління викладає свій досвід у цих п’яти томах…» - так презентував це видання його ініціатор. Останній раз подібний огляд сторінок прадавньої історії Польщі побачив світ майже сорок років тому. Нинішня версія англомовна і розрахована на широке коло читачів – передусім в Європі, до якої країна повернулася після десятиліть перебування за «залізною завісою».

Власне, у книзі ми якраз і бачимо результати розвитку польської археології за цей час, які не можуть не вражати та приємно дивувати. У другому томі, який охоплює неоліт та мідний вік в часовому проміжку від 5500 до 2000 р. до н.е. (за періодизацією, прийнятою в Україні у цей проміжок вкладається частина неолітичної доби, енеоліт та ранній бронзовий вік) ми побачимо низку археологічних культур, сучасних трипільській – від маліцької до культур лійчастого посуду і кулястих амфор.

Статті, написані різними авторами, кожен яких спеціалізується на певному періоді або ж певній археологічній культурі, відображають усі досягнення польської археології, в тому числі низку відкриттів, здійснених упродовж останніх двох десятиліть під час масштабних рятувальних розкопок, які прийшли до країни разом із великими інвестиціями, насамперед у будівництво сучасних шляхів. Історія цих досліджень може слугувати прикладом для українських колег, причому не лише в тому, як слід ставитися до справи порятунку вітчизняної культурної спадщини, але як дати ради величезному масиву отриманої під час тих розкопок інформації. Без перебільшень, саме на перегляд усталених десятиліттями уявлень про неолітичну добу, її досягнення, давні суспільства ці дослідження справили чи не найбільший вплив.

При написанні статей широко використано результати найсучасніших археометричних досліджень – від магнітної зйомки та С14 датування до генетичних досліджень. Слід відзначити високу якість дизайну, велике число мап та кольорових ілюстрацій, особливо з місць розкопок, які дають змогу не лише прочитати, але і побачити, як зроблено відкриття, що при них йдеться у книзі.

Особливістю видання є та обставина, що друкований наклад заплановано в межах 100 примірників, що мало б зробити його бібліографічним раритетом. Однак ініціатори видання планують поширювати його в електронній формі (iBook) – через посередництво App Store. Це зробить його без перебільшення загальнодоступним. Видання буде корисне не лише фахівцям, але і тим, хто цікавиться стародавньою історією і бажає розширити свої знання за межі кордонів України. На мою думку, це  видання цілком можна рекомендувати для такого читання.

Михайло Відейко