Р

• Равич И.Г. Методика металлографического изучения древних кованых изделий из меди / Равич И.Г., Рындина И.В. // Естественнонаучные методы в археологии. – М., 1989. – С. 91–100: ил. – Библиогр.: с. 99–100.
• Радієвська Т.М. Багатошарове поселення Борисівка на Вінничині // Музей та його колекції: Темат. зб. наук. пр. – К., 2003. – С. 18–34.
• Радієвська Т.М. Борисівська група пам’яток трипільської культури // Наук. зап. з української історії. – Переяслав-Хмельницький, 1999. – Вип. 8. – С. 12–16.
• Радієвська Т.М. Історичне значення трипільських пам’яток борисівської локальної групи // Музей на рубежі епох: минуле, сьогодення, перспективи: Матеріали ювілейної міжнар. конф. – К., 1999. – С. 68–69.
• Радієвська Т.М. Колекція матеріалів із ранньотрипільської пам’ятки поблизу села Маліївці на Хмельниччині у збірці Національного музею історії України // Від першовитоків до сьогодення: із історії формування колекцій Нац. музею історії України: Тем. зб. наук. пр. – К., 1995. – С. 30–36.
• Радієвська Т.М. Поселення Борисівка та її значення в історії трипільського населення Середньої Наддніпрянщини / Радієвська Т.М., Мовша Т.Г. // Переяславська земля та її місце в розвитку української нації, державності й культури: Тези Всеукр. наук. конф. – Переяслав-Хмельницький, 1992. – С. 25–27.
• Радієвська Т.М. Поселення доби міді – раннього заліза поблизу сс. Плисків та Чернявка Вінницької області // Археологія. – 1989. – № 4. – С. 82–91: іл. – Рез. рос, англ. – Бібліогр.: 16 посилань.
• Радієвська Т.М. Ранні горизонти багатошарового поселення Жванець // Тез. доп. XI Вінницької обл. історико-краєзнавчої конф. – Вінниця, 1992. – С. 16.
• Радієвська Т.М. Ранньотрипільське поселення біля с. Маліївці / Радієвська Т.М., Захаров В.А. // Тез. доп. VIII Подільської історико-краєзнавчої конф. – Камянець-Подільський, 1990. – С. 9–10.
• Радієвська Т.М. Ранньотрипільське поселення біля с. Маліївці / Радієвська Т.М., Захаров В.А. // Археологія Дунаєвеччини. – Хмельницький, 1992. – С. 33–34.
• Радієвська Т.М. Ранньотрипільський виробничо-господарський комплекс із села Жванець, ур. Лиса Гора [Хмельниц. обл.] / Радієвська Т.М., Захаров В.А. // Музей і сучасність: Тематичний зб. наук. пр. – К., 1989. – С. 85–92: іл. – Бібліогр.: 15 посилань.
• Рассамакин Ю.Я. Об одной группе поздненеолитических погребений в Приазовье [Запорож. обл.] с элементами трипольской культуры / Рассамакин Ю.Я., Кубышев А.И. // Раннеземледельческие поселения-гиганты трипольской культуры на Украине: Тез. докл. I полевого семинара. – Тальянки, 1990. – С. 187–190.
• Рассамакін Ю.Я. Степи Причорномор’я в контексті розвитку перших землеробських суспільств//Археологія. – 2004. – №2. –  С.3-26.
• Рижов С.М. Верхньодністровська локальна група пам’яток трипільської культури та нові дані про зв’язки трипільців з населенням полгарської та лендельської культур / Рижов С.М., Круц В.А. // Археологія. – № 2. – 1997. – С. 74–77.
• Рижов С.М. Глиняні моделі саней Кукутень – трипільської спільності // Археологічний литопис Лівобережної України. – № 2/2002–1/2003. – С. 56–57.

§         Рижов С.М. Гончарство племен трипільської культури // Давня кераміка України: Археологічні джерела та реконструкції / НАН України, ІА. – К., 2001. – С. 5–60.

• Рижов С.М. Динаміка розселення трипільських общин в Середньому Побужжі [Вінниц., Черкас., Кіровогр. обл.] / Рижов С.М., Круц В.О. // Тез. доп. 8-ї Вінницької обл. історико-краезнавчої конф. – Вінниця, 1989. – С. 13–14.
• Рижов С.М. Дослідження пам’яток Буго-Дністровського межріччя // Проблеми історії та археології України. – Х., 1997. – С. 18–19.
• Рижов С.М. Дослідження трипільського поселення біля м. Ржищів // Cучасні проблеми археології. – К., 2002. – С. 193–195.
• Рижов С.М. Дослідження трипільських поселень по р. Лядовій у Середньому Подністров’ї // Подільська старовина. – Вінниця, 1993. – С. 85–96.
• Рижов С.М. Кераміка поселень трипільської культури Буго-Дніпровського межріччя як історичне джерело: Автореф. дис. … канд. істор. наук. – К., 1999.
• Рижов С.М. Кераміка трипільського поселення кошиловецької групи Блищанки ІІ // Трипільське поселення Кошилівці-Обоз (до 120-річчя відкриття): Наук. матеріали Міжнар. археологічної конф. – Заліщики, 1998. – С. 43–44.
• Рижов С.М. Керамічний комплекс пам’яток томашівської локальної групи трипільської культури // Трипільська культура України. – Львів, 1993. – С. 55–58.
• Рижов С.М. Локально-хронологічне членування пізньотрипільських пам'яток в Буго-Дніпровському межиріччі // Тез. 3-ї Вінницької обл. історико-краєзнавчої конф. (4 верес. 1985 р.). – Вінниця, 1985. – С. 46–47.
• Рижов С.М. Локально-хронологічний поділ трипільських пам’яток Пруто-Дністровського регіону (етапи В ІІ - С І) // Вікентій В’ячеславович Хвойка та його внесок у вітчизняну археологію. – К., 2000. – С. 152–158.
• Рижов С.М. Місце пам’яток раковецького варіанта у розвитку середнього етапу трипільської культури // Галич в доісторії і середньовіччі. – Галич, 2003. – С. 29–33.

§         Рижов С.М. Моделі саней з пізньотрипільських пам'яток Буго-Дністровського межиріччя // Тез. доп. 6-ї Вінницької обл. історико-краєзнавчої конф. – Вінниця, 1988. – С. 4–5.

• Рижов С.М. Небілівська група пам’яток трипільської культури // Археологія. –  1993. – № 3. – С. 101–114.
• Рижов С.М. Особливості релегійних уявлень трипільських племен Пруто-Дністровського регіону // Давня історія України і суміжних регіонів. Carpatica – Карпатика. – Ужгород, 2001. – С. 57–61.
• Рижов С.М. Пам’ятки шипенецької локальної групи трипільської культури (етапи В ІІ-СІ) // Минуле і сучасне Бойківщини. – Л., 1995. 
• Рижов С.М. Пізньотрипільськи пам’ятки Буго-Дніпровського межріччя // Наук. зап. з укр. історії. – Переяслав-Хмельницький, 2003. – С. 47–53.
• Рижов С.М. Пізньотрипільські пам’ятки Буго-Дніпровського регіону // Трипільський світ і його сусіди. –  Збараж, 2001. – С. 46–48.
• Рижов С.М. Поселення Жури і його місце серед пам’яток розвинуторо етапу трипільської культури Середнього Подністров’я / Рижов С.М., Шумова. В.О. // Археологія. – № 3. – 1999. – С. 41–55.
• Рижов С.М. Про історичну долю пізньотрипільських племен томашівської групи // Тез. доп. 7-ї Подільської історико-краєзнавчої конф.: (Секція археології). – Кам’янець-Подільський, 1987. – С. 12–13.
• Рижов С.М. Розкопки трипільського поселення біля с. Глибочок // Тез. доп. XIV Вінницької історико-краєзнавчої конф. – Вінниця, 1995. – С. 43.
• Рижов С.М. Розкопки трипільського поселення біля с. Глибочок на Черкащині // Пам’ятки та визначні місця Шевченківського краю. – К., 1997. – С. 134–135.
• Рижов С.М. Столова кераміка племен трипільської культури// Трипільська цивілізація у спадщині України. – К.:Вид.центр «Просвіта», 2003. – С.211–218.
• Рижов С.М. Трипільський шар поселення Ріпниця І // Ржищівський археодром: Археологічні дослідження та експерементальні студії 2000–2001 років. – К.: Академперіодика, 2002. – С. 19–40.
• Роздобудько М.В. Дослідження узбережжя Канівського водосховища // Археологічні відкриття в Україні 1997 – 1998 рр. – К., 1998. – С.138 – 139.
• Роздобудько М.В. Нові пам’ятки Київського типу на лівобережжі Середнього Дніпра // Археологічні відкриття в Україні 2000 – 2001 рр. – К., 2002. – С.233 – 236.
• Романюк В.В. Разведки в Таращанском районе в 1994 году // Археологічні дослідження в Україні 1994 – 1996 років. – К., 2000. – С.136 – 137.

§         Рудинський М.Я. Археологічні звідомлення р. 1926 // Короткі звідомлення ВУАК 1926. – К., 1927.

• Рудинський М.Я. Досліди на Кам'янеччині [Хмельниц. обл.] // Коротке звідомлення ВУАК при ВУАН за 1926 рік. – 1927. – С. 123–143: іл.

§         Рудинський М.Я. Коротке звідомлення за діяльність ВУАК при ВУАН в галузі археологічних дослідів у 1925 // КЗАД. – К., 1926.

• Рудинський М.Я. Поповгородський вияв культури мальованої кераміки: З повідомл. про наслідки дослід. сезону р. 1929 [Вінниц. обл.] // Антропологія. – 1930. – № 3. – С. 235–259: іл. – Рез. фр. – Бібліогр.: с. 256–257.
• Рыбаков Б.А. Космогония и мифология земледельцев энеолита // СА. – 1965. – № 1. – С. 24–47: ил.; № 2. – С. 13–33: іл. – Библиогр.: с. 32–33.
• Рыбаков Б.А. Религия и миропонимание первых земледельцев Юго-Восточной Европы (IV–III тыс. до н. э. ) // VII Междунар. конгресс доисториков и протоисториков: Докл. и сообщ. археологов СССР. – М.: Наука, 1966. – С. 106–120.
• Рыбаков Б.А. Семантика трипольского орнамента // Тез. докл. 1-го симпоз. по археологии и этнографии Юго-Запада СССР / АН МССР. Ин-т истории. – Кишинев: Картя молдовеняскэ, 1964. – С. 11–13.
• Рыбаков Б.А. Семантика трипольского орнамета // Тез. докл. на заседаниях, посвященных итогам полевых исследований 1963 г. / АН СССР. Отд-ние ист. наук и др. – М., 1964. – С. 23–25.

§         Рыбалова В.Д. Некоторые новые данные к изучению позднетрипольской культуры на Южном Буге // Археологический сб. Гос. Эрмитажа. – 1964. – Вып. 6. – С. 79–85: ил.

• Рыбалова В.Д. К вопросу о хронологии некоторых групп памятников эпохи бронзы и раннего железа на Украине // Археологический сб. Гос. Эрмитажа. – 1961. – Вып. 2. – С. 9–25: ил.
• Рыжов С.Н. Микрохронология трипольского поселения у с. Тальянки // Раннеземледельческие поселения-гиганты трипольской культуры на Украине: Тез. докл. I полевого семинара. – Тальянки, 1990. – С. 83–90.
• Рыжов С.Н. О локально-хронологическом разделении памятников трипольской культуры Пруто-Днестровского региона (этапы ВII-СI) // Проблемы истории и археологии Украины. – Х., 1999. – С. 15–16.
• Рыжов С.Н. О периодизации трипольских поселении петренской группы [Ивано-Франк., Черновиц., Терноп., Хмельниц. обл.] // Актуальные проблемы археологических исследовании в Украинской ССР: Тез. докл. Респ. конф. мол. ученых, Киев, апр. 1981 г. – К., 1981. – С. 27–28.
• Рыжов С.Н. Особенности планировки позднетрипольских поселений северного Поднестровья // Древнейшие общности земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья. – Тирасполь, 1994. – С. 69–70.
• Рыжов С.Н. Позднетрипольские памятники Буго–Днепровского междуречья // Stratum plus. – 2001–2002. – № 2. – С. 187–197.
• Рыжов С.Н. Расписная керамика томашовской локально-хронологической группы трипольской культуры // Stratum-plus. – Кишинёв, 2000. – № 2. – С. 459–473.
• Рындина Н.В. Анализы металлических изделий из трипольского слоя поселения у с. Незвиско [Ивано-Франк. обл.] // МИА. – 1962. – № 102. – С. 86–88: ил.
• Рындина Н.В. Древнейшее металлообратывающее производство Восточной Европы. – М.: Изд-во МГУ, 1971. – 142 с.: ил. – Рец.: Черных Е.Н. // СА. – 1974. – № 2. – С. 276–280.
• Рындина Н.В. К вопросу о технике обработки трипольского металла // МИА. –1961. – № 84. – С. 204–209: ил.
• Рындина Н.В. К проблеме классификационного членения культур медно-бронзовой эпохи // Вестник Моск. ун-та. Сер. История. – 1978. – № 6. – С. 74–86.
• Рындина Н. В. В. О происхождении больших усатовских кинжалов /Рындина Н. В. Конькова Л. // СА. – 1982. – N 2. – С. 30 – 42;
• Рындина Н.В. Медный импорт эпохи развитого Триполья // КСИА АН СССР. – М., 1970. – Вып. 123. – С. 15–22: ил.

§         Рындина Н.В. Начало обработки металла в Юго-Восточной Европе (эпоха раннего и среднего неолита) // Вестник Моск. ун-та. Серия “История”. – 1991. – № 2.

§         Рындина Н.В. О периодизации древнейшего металлообрабатывающего производства Юго-Восточной Европы (неолит-энеолит) // Вестник Моск. ун-та. Серия “История”. – 1992. – № 6.

• Рындина Н.В. Раннетрипольская обработка меди // СА. – 1969. – № 3. – С. 21–41: ил. – Рез. фр.
• Рындина Н.В. Энеолит и бронзовый век. Учебное пособие. /Рындина Н.В., Дегтярева А.Д.  // М.:МГУ, 2002. – С. 61 – 64.

§         Рындина Н.В. Энговатова А.В. Опыт планиграфического анализа кремневых орудий трипольского поселения Друцы – І. // Раннеземледельческие поселения – гиганты трипольской культуры на Украине. – Киев, 1990. – С.108 – 114.

§         Рындюк Н.В. Орнаментированная антропоморфная пластика раннего Триполья // V Мiжнар. конф. студентiв та молодих вчених: Тези доп. – К., 1997. – С. 124–126.

§         Рындюк Н.В. Основные группы антропоморфной пластики древних земледельцев Евразии // Археологический сб. Гос. Эрмитажа. – СПб., 1999. – Вып. 34. – С. 34–43.

§         Рындюк Н.В. Основные принципы систематизации глиняной антропоморфной пластики раннего Триполья // Трипiльський свiт i його сусiди: Тези доп. – Збараж, 2001. – С. 48–50.

§         Рябова В. Стан вивчення трипільської культури. Занепад української археології// Трипільська цивілізація у спадщині України. – К.:Вид.центр «Просвіта», 2003. – С.92–97